•  
  •  
Бог не проморгає

Бог не проморгає

Анастасія Худзік

Бог ніколи не проморгає. Сьогодні я з неабиякою впевненістю стверджую цей факт. Але я так думала не завжди.

Кавернозна гемангіома правої половини обличчя – такий вирок був оголошений моїм батькам у пологовому будинку, де я народилася. Із цим діагнозом живу вже 21 рік. І постійно я вірила у брехню про те, що Бог – злий, що Він покарав мене, чи то моїх батьків, чи просто був недостатньо уважним, коли творив мене. А може, Бога взагалі немає, і моя хвороба – це лише генетичний збій? 20 років суцільних запитань: «Чому?».

Якщо існує Той, хто контролює УСЕ, то невже Він міг так помилитися, складаючи вже мільйонний примірник генетичного коду? Чи Він так захотів? Тоді чому? Я вірила в Нього, а одного дня –  відмовилася. Я відмовилася вірити  в Бога, який називає Себе Всесильним, але водночас припускається таких банальних помилок.
loveofimage10bПостійні госпіталізації та лікарняні стіни: десятки операцій, дві зупинки серця, інтубація легень. Різні міста, різні країни, а в них – лікарні, білі халати, шприци, крапельниці, операційні столи, скальпелі та безкінечні обстеження. Різні діагнози, медичні терміни, реанімації, анестезії, п’ятиденні коми. Усе це –  моє життя без перебільшень і применшень. Знову Бог проморгав? Таку безмежну кількість разів?
У моєму житті було дуже багато приємних і щасливих моментів, але у 20 років я була виснажена та знесилена до краю. Я не знала, де шукати порятунок. Усі свої тягарі, через власну гордість, я несла сама. Це був мій своєрідний виклик Богові: «Ти мені створив такі умови, – що ж, я сильна, справлюсь». Та мої резерви вичерпалися дуже швидко. Бо ми у своїй природі є слабкими, тільки Господь –  Всесильний. Я зрозуміла це надто пізно. Все, що дарувало мені «щастя», було таким тимчасовим! І тільки зустрівши Бога, я змогла заповнити порожнечу в душі. Стати по-справжньому щасливою. Зустріла я Його завдяки курсу  «РУАХ», де змогла досвідчити Божу любов.  Через Біблію, людей, молитву  – Він відкрив мені правду про те, що я є улюбленою дочкою, і ТИ також!

Ті моменти, коли нам здається, що Господь знову пропустив нас повз Свою увагу чи, може, в той момент мав важливіші справи, насправді є великою брехнею. Бог – люблячий батько, « Бог обернув це на добре» (Бут., 50: 20). Немає нічого, що могло би відвернути Його скрупульозну увагу від нас і нашого життя. Апостол Павло в посланні до Римлян говорить: «…Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що  в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим., 8: 38-39).
Тепер я знаю: Бог не проморгав моє народження, я частина Його плану! Він створив мене з великої любові. І я є особливою в очах Бога, як і ТИ.
Зроби добру справу, поділися з друзями!Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on Google+Share on FacebookShare on VKEmail this to someone

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


+ шість = 8