•  
  •  
Літургія – найважливіша

Літургія – найважливіша

Андрій Бакушевич
Eucharistic-Bread
Із різних Літургійних практик Служба Божа чи Божественна Літургія (Євхаристія) має для мене найважливіше значення. Це центр мого дня, зустріч з Богом, найвища форма подяки і прослави Бога.
Ісуса алегорично називають сонцем Правди, тому стараюся щоденно єднатися з Ісусом у святій Євхаристії, якщо я прийняв Його, то для мене сьогодні  зійшло це Сонце і освітило мою душу.

 Служба Божа дає світло, має заступницький характер, тобто Господь заступається за мене і з Ним я можу заступатись за інших (жертвуючи Євхаристійну Літургію і саме Причастя в певних наміреннях).  В момент Служби Божої Ісус, як і на Тайній Вечері,  обмив ноги апостолам, так само і через єднання з Ним у Євхаристії обмиває і мої ноги, тобто моє життєве ходіння, вчинки і вибори, які я здійснюю. Той, Хто є Світлом для світу – засвічує і у мені Світло. Знаю, що Христос потребує мене, як і я Його, щоб вчинити мене свідком радісної новини. Саме тому стараюсь приймати щоденно цей Хліб Небесний.
            Я працюю викладачем в одному із Тернопільських інститутів, викладаю інформатику,  математичне моделювання. Хочу засвідчити про один випадок який стався зі мною. Ще будучи в Меджугор’є і отримавши там духовне зцілення і  дар віри, вирішив щоденно брати участь в Святій Літургії, щоб підтримувати те духовне життя, ту єдність із Ісусом, якого навчився  в Меджугор’є.

Пригадую такий момент, коли я в Тернополі готувався до чергової пари, це був уже вечір, наближалась шоста година і я подумав собі так – вже не встигаю на Літургію, підготовка йде добре, отже закінчу підготовку і сьогодні пропущу Службу Божу. Але за деякий час відчув сильне натхнення все кинути і бігти до церкви приймати участь у Службі Божій і дякувати. Я не зрозумів, що це і за що маю дякувати, але так і зробив – всі папери залишив на столі, виключив комп’ютер і побіг до церкви. Літургію пережив як одну мить  і дійсно у стані сердечної подяки.r-uoNSJv6VQ

Після літургії, ще на деякий час залишився на молитву на вервиці, для мене як і для нашого любого папи Івана-Павла ІІ-го, вервиця є найулюбленішою молитвою, і знову прийшло натхнення – це подяка за батьків. Вийшовши із церкви, я зателефонував до батька і запитав, як в нього справи. У відповідь почув дещо схвильований голос: «все добре». Але по інтонації зрозумів, що не все добре. Перепитавши, все ж, отримав відповідь, що вони з мамою і ще одним співпрацівником повертались автомобілем до Тернополя із відрядження і попали в аварію. Частина дороги була слизькою і поворот досить крутим, тому машину винесло з траси. В повітрі машину вивернуло і чудом пронесло від страшного зіткнення з деревом. Машина не підлягала ремонту, а батьки не отримали жодної подряпини. Після експертизи встановили, що авто було в стані, який  не підлягає ремонту.  А батьки відбулись лише незначним переляком.

Це для мене і моїх батьків є доказом, що Марія їх оберегла і Господь дарував їм у ту мить ще один шанс на життя. Це для нас доказ заступництва і важливість Літургії, спосіб, як перебувати у стані подяки Богові.

 

                                                                                                         

 

Зроби добру справу, поділися з друзями!Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on Google+Share on FacebookShare on VKEmail this to someone