•  
  •  
Моя перша зустріч з Богом

Моя перша зустріч з Богом

Уляна
святість 10Мені було 33 роки, на той час я проживала з чоловіком і сином у Києві, хоча сама є львів’янкою. Чоловік мав великий бізнес, мільйонні контракти, а також постійні гулянки з друзями, більярди, сауни і весь бруд, який із цим пов’язаний. Про повагу до мене як дружини та до сина мови взагалі не було. Як і часу для нас. Приходив додому через день, мотивуючи свою відсутність зайнятістю, хоча насправді ночі проводив десь у барах або саунах.
Наше з сином життя було підпорядковане чоловікові, його бізнесу, бо гроші у нього стояли на першому плані. У сім’ї постійно виникали конфлікти, оскільки я з цим не мирилася, син заїкався, у нього нервово сіпалися повіки. Навіть вірш у школі не міг розказати, бо сильно заїкався. Це привело до комплексів у сина, він уникав однокласників, з нього насміхалися. Чоловік до уваги це не брав. Казав, що переросте. А я бачила, що дитина страждає, бо нервово виснажена від наших з чоловіком сварок. Що робити – залишати чоловіка  і повертатися до Львова чи дальше жити в нелюбові, неповазі, сварках і приниженнях?! Я не знала, яке рішення прийняти, оскільки фінансово була залежна від чоловіка, та й привикла до Києва. Але душа плакала, не хотіла більше терпіти.
Одного разу ми з сином захворіли на грип. У обох температура під сорок, горимо. Таблеток вдома немає, лимона чи малини теж. Я прошу чоловіка, щоб купив, а він, як завжди, сказав, що не має часу. На моє прохання про гроші відповів, що в даний момент грошей не має. Я була в розпачі, бо синові стало дуже погано. А чоловік узяв великий пакет, якого я раніше не помічала, і вже хотів виходити, як раптом пакет розірвався – і пачки грошей посипались до моїх ніг. Я стояла і мовчки плакала. А чоловік пояснив, що це гроші для бізнесу. «А ми?!! Невже той бізнес важливіший за здоров’я  сина та моє? Невже ми нічого у твоєму житті не значимо?» – запитувала я. Чоловік зібрав гроші, хлопнув дверима і пішов. А я вже ні про що не могла думати, а тільки молилася до Бога, щоб дав мені силу залишити чоловіка. Не боятись. Бо я тоді твердо вирішила, що жити з ним вже не буду. Молитва моя була такою сильною, особистою, від серця. Сльози котилися по щоках, серце плакало, плакала душа. Я волала до Господа про допомогу, просила діяти у моєму житті, змінити все і обіцяла йти за ним.
5761b2171250af559611d2c08ffbc90e.500x333x1І Господь почув мої прохання, мольби, відчув мій біль, відчай, мій смуток, моє зранене та зраджене жіноче серце. Я відкрила Господу двері, і Він прийшов до мене. Вночі я бачила видіння. Ісус весь у сяйві, світлі  простягає до мене руку і каже: “Я покажу тобі твоє життя теперішнє і майбутнє”. Спочатку Він веде мене по довгому темному тунелі, де з обох боків висять дзеркала і стоять перукарські крісла, в кожному сидить дівчина і перукар стриже її. Я теж сиджу в кріслі, а мій чоловік бере великі ножиці  і хоче обстригти мої довгі золотисті кучері. Тоді підходить Ісус Христос і каже до чоловіка: “Не стрижи її волосся, це її доля. Ніхто не сміє забирати від неї те, що дано їй Мною! ”  Подає мені руку і виводить до великих аркоподібних дверей. Відчиняє їх, а там сонце, світло, золоте сяйво і тепло, ангели співають і така Божа благодать, що все навіть не опишеш. Тоді Господь підштовхує мене у цю Божу благодать і каже: “Оце твоє життя. Іди! І не оглядайся назад. Все, що позаду тебе, не твоє!”.
Я прокинулась від того світла, і вся спальна  була осяяна. Аж очі різало. У роті був присмак меду. А тіло огортали тепло і ласка, як у коконі. Рука моя була простягнута, ніби я щойно комусь подавала руку.
Так, це був Бог. Наш могутній, люблячий, милосердний Господь, який завжди приходить на допомогу. Без вагань я довірилася Господу. Я дуже близько Його побачила, відчула на дотик, сприйняла Його красу та велич. Він такий гарний стояв переді мною в золотистому сяйві, у всій Своїй Божественній красі, що я навіть не сумнівалася, що це  Господь прийшов у таку тяжку для мене хвилину і  показав мій новий шлях. Він подав мені Свою Божественну руку допомоги. Я вдячна Йому за це. А також вдячна за Дар Віри.
Коли ми з сином одужали, я зібрала найбільш необхідні речі, і ми з ним повернулися до Львова. Подала на розлучення.
З тієї ночі, коли відбулася моя перша зустріч з Богом, я почала нове життя. Життя, в якому головне місце посів великий і могутній Бог!
            А ще з того моменту, як я віддала своє життя і життя сина у Господні руки, періодично у моїх снах з’являвся монах-капуцин, який молився за мене. Він показав у сні, щоб я взяла  в руки вервичку, і навчив молитися на ній. У снах монах постійно усміхався і казав: “Усе буде добре”. Одного разу сповістив мені, що я завагітнію. Я тоді ще прокинулася зранку і подумала: “Ну хіба що від Духа Святого”.
Через три дні мене запросили на Школу християнського життя і євангелізації Пресвятої Діви Марії з Назарету, Матері Церкви, де на мене зійшов Дух Святий.
            Бог узяв моє життя і перетворив його на прекрасне життя. І я прославляю Бога за це. Дякую Йому за те, що вже відбулося, і за те, що має бути. Все, що має здійснитись у моєму житті, хай здійсниться.
Я хочу завжди чинити лише волю Господа!
Я довіряю Тобі, Господи, свою душу і тіло!
Амінь! Алилуя!
Зроби добру справу, поділися з друзями!Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on Google+Share on FacebookShare on VKEmail this to someone

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


дев'ять + = 15