•  
  •  

Олег Андрушків – свідчення про дію Бога!

Олег АндрушківСлава Ісусу Христу! Мене звати Олег! Я виріс у побожній сім’ї, тому щонеділі ходив до церкви, майже кожного дня молився «Отче Наш», «Богородице Діво» і думав, що на цьому все християнство закінчується. Піти до церкви в неділю та на свята, помолитись дві хвилини на день – і все. Я даю тобі, Боже, молитви, Літургію, а далі Ти, будь ласка, мене не чіпай, у мене є своє життя – так я думав і так жив.

У школі я мав авторитет серед хлопців, був одним з найсильніших. З однокласниками та друзям з «району» часто випивав. Все починалося з пива, а потім з кожним класом все міцніше та міцніше. Ми частенько любили напитися і піти когось побити цілою бандою. Так я проводив своє життя, в неділю – до Бога, а шість днів – до диявола. Раніше я цього не помічав, думав, що так і має бути, нормальне життя, як і у всіх.

Згодом, в старших класах і на першому курсі інституту, почав шукати щастя в нічних клубах, модних «тусовках». Попав в середовище «клабері», почав гуляти в центрі, модно вдягатися, проколов собі вуха для сережок, понакупляв модний одяг, окуляри і думав, що в цьому є щастя. Це мені приносило приємність, але не довго. Не один раз провів половину дискотеки на унітазі, часто бився, або мене виводили з дискотеки. Нібито все було добре, але коли зранку прокидався, то відчував якесь незадоволення. Часто сварився з батьками через мої п’яні нічні походеньки. Та попри це все, я чемно ходив до церкви і молився, причому був переконаний, що це нормально – я такий, як всі. Так, приблизно, проходило моє життя, а точніше пролітало «як фанера над Парижем».

Одного разу мама запросила мене на християнський курс «Альфа» (тепер «Руах»;  в Святому Письмі «руах» означає «дух» або «подих життя»; ми також кажемо, що «РУАХ»  – це курс на Радісне Успішне Активне Християнство). Цей курс проходив на моїй парафії, святих Володимира і Ольги. Я вирішив послухати маму. Коли прийшов на цей курс, то зрозумів, що Бог є живий, що з Ним можна розмовляти, що можна молитися своїми словами, своїм серцем. Я досвідчив реального Бога, який любить мене. Почав ходити на спільноту «Благословення», а також зміцнявся у вірі через Школу Марії.

Однак все ще не міг відмовитися на сто відсотків від мого старого життя. Я ходив до церкви, на спільноту, їздив на духовні реколекції, і одночасно лазив по клубах. Також випивав, але вже менше. Так тривало протягом двох років. Я був і там, і там. Думав, що знайшов золоту середину, бо ж не можна все життя віддати Богу, і все життя віддати на клуби, випивки та інше. Я знайшов вихід – бути близько Бога і гуляти.

Але одного разу, завдяки моєму другу, зрозумів своє лицемірство. Я був реально поділений на дві людини. У спільноті один, а з друзями зовсім інший. Я зрозумів, що так не може бути, треба вибирати щось одне.

Влітку поїхав на реколекції, які тривали два тижні, і мав там дуже щиру молитву серця. Я сказав Богу, що вибираю Його і не можу більше бути поділеним. Просив Господа, щоб забрав мій вільний час, бо то все була нагода до гріха. Важко описати, яка це була молитва, але на ній я вибрав Бога. Коли приїхав до Львова, то Бог реально забрав весь мій вільний час. Дав мені служіння у спільноті, роботу, я почав ходити у тренувальний зал, плюс навчання. Таким чином в мене зовсім не було часу кудись піти погуляти. Так тривало приблизно півроку – і за цей час Бог очищав мене від всього зайвого.

З того часу, як я вирішив вибрати Бога, минуло два роки. Загалом в спільноті я чотири роки, два з них був там і тут, а два – свідомий християнин. Бог за ці роки зробив дуже багато чудес у моєму житті і звільнив мене від багатьох комплексів та поганих звичок. Я зрозумів і прийняв дуже прості християнські правди, які має знати кожен:

1) Бог мене любить, яким би я не був, грішним чи праведним, добрим чи злим. Він любить мене не за якісь мої заслуги, а просто так;

2) гріх розділяє мене з Богом, і саме тому я вже не вживаю алкоголю, не матюкаюсь, стараюсь не брехати, не живу в блуді, не даю хабарів і намагаюсь жити згідно Біблії;

3) всі мої гріхи, які зробив, вже є прощенні в таїнстві Сповіді. За них поніс покарання Ісус Христос, який помер за мене. Я покаявся, прийняв Його жертву, визнав Його своїм Господом, і саме тому я можу бути спасенний.

У спільноті «Благословення» я відповідаю за молодіжний курс «Руах». Перший вишкіл відбувся навесні 2012 року, на який прийшло приблизно 90 осіб. Другий – восени і на нього вже прийшло 150 осіб. Я бачу дуже великі плоди від цього курсу. Молодь реально відкривається Богові, пізнає Його любов і змінює своє життя. Бог дає реальні фізичні зцілення і звільнення. Молоді люди відчувають себе щасливим без алкоголю, наркотиків, клубів і т. п. Багато з них почали ходити до церкви щодня, сповідаються і приступають до Причастя, моляться, читають Біблію. Я бачу, як Бог дуже сильно міняє людей, через цей курс.

Чотири роки поспіль наша спільнота «Благословення» організовує вертеп в часі Різдвяних свят. Завжди в нас було два-три вертепи, тобто 24-36 осіб. Але цього року, після курсу «Руах», зголосилося дуже багато молоді і ми підготували вісім вертепів (близько 100 осіб). Робили це не для збору коштів, а для поширення Слова Божого там, де його не очікують – в барах, ресторанах, піцеріях та інших «кабаках». Саме в Різдвяному часі майже всі «кабаки» цілковито заповнені. Переважна більшість людей там випивають і не думають про Бога. Якраз це ми і хотіли виправити, донести їм справжню радість Різдва. Коли ми ставили вертеп, то деяких людей це настільки торкалося, що переставали пити і плакали, почали задумуватись над своїм життям.

На Святий Вечір ми зібрали приблизно 14 людей, взяли гітари і пішли колядувати. Спершу ходили до знайомих і несли їм радість Різдва. Згодом на вулиці побачили компанію хлопців та дівчат, які були напідпитку. Ми підійшли і сказали, що хочемо заколядувати для них безкоштовно. Вони почали сміятися і казали: «ахаха, а ви шо думаєте, що ми ше гроші вам будемо давати? Та не треба, йдіть хлопці…»

Все ж таки ми їх вмовили, і почали колядувати. Сталося чудо! Всі відразу змінилися. Ті, які з нас сміялися, стали серйозними, розчуленими, мало не плачуть і кажуть «ду-уже класно, ви молодці», і тикали нам гроші.

Після них ми почали ходити по районах і колядувати для тих, хто був самотній та для різних компаній п’яних людей. Всіх це дуже торкалося до глибини душі. Багато з них не могли повірити, що ми від щирого серця роздаємо образочки Ісуса і колядуємо, не заробляючи грошей. Ми всі відчули дуже велику радість Різдва, і в цьому є щастя – нести Ісуса іншим. На ті кошти, які нам все-таки давали, ми купили фрукти і завезли у львівські сиротинці.

З особистого досвіду хочу сказати, що де б ти не був і що б ти не робив, у тебе завжди буде частина самотності, яку не заповнить ніщо і ніхто крім Бога. Дуже часто люди заповнюють цю самотність алкоголем, грошима, дискотеками, наркотиками та іншими марнотними справами. Я теж так робив, але це є омана сатани, яка дає задоволення на деякий час, а потім приходить розчарування. Однак Бог дає таке щастя, якого не може дати навіть дівчина. Багато хто думає, що жити по-християнськи, згідно заповідей Божих нецікаво і дуже нудно. Прийди на курс «Руах» і переконаєшся в протилежному! Завдяки Богу я навчися по-справжньому радіти, любити та бути щасливим. Бажаю цього досвідчити і вам!


One thought on “Олег Андрушків – свідчення про дію Бога!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


− 3 = нуль