•  
  •  
  • Home
  • /Новини
  • /Привітання з Новим Роком та Різдвом Христовим!
Привітання з Новим Роком та Різдвом Христовим!

Привітання з Новим Роком та Різдвом Христовим!

Христос Рождається!

111210_2Дорога Спільното, дорогі брати і сестри у Христі, щиросердечно вітаю Вас з Новим Роком та Різдвом Христовим! Мене наповнює велика радість від того, що Ви у мене є і що можу ділитися з Вами своєю любов’ю, вірою та надією. Кожен з Вас є надзвичайно дорогий і рідний для мене, адже в кожного з Вас я вклав частину свого життя, частину свого серця. Сьогодні я маю велику приємність привітати усіх нас: і тих, які вже відшукали своє місце у спільноті і тих, які ще розпізнають своє покликання; тих, хто зараз перебувають у терпіннях і випробуванях, і тих, хто досвідчує легкість та гармонію в житті; тих, хто трудиться на роботі та в служіннях і тих, хто має можливість насолодитися відпочинком.Христос, прийшовши у цей світ і ставши подібним до нас в усьому, окрім гріха, освятив усі аспекти нашого життя, наповнив їх новим змістом і об’єднав нас, таких різних, в Собі. Завдяки Христу ми можемо з упевненістю сказати, що спільнота—це не просто сукупність людей, об’єднаних спільним інтересом; спільнота—це сім’я, сім’я Бога, сім’я, яка прагне, щоб в ній народився і зростав Спаситель.

В цьому році ми з Вами, дорога спільното, разом пережили і болючі, складні ситуації, і перевірку на вірність Христові та Його цінностям, і великі перемоги та здобутки. Вірю, що це все ще більше згуртувало нас і принесло очищення в наші серця. Найважливішим є те, що Господь продовжує вести нас, даючи нові откровення і спонукаючи до змін. Звичайно, потрібен ще час, щоб наші духовні прагнення могли повною мірою зреалізуватися в практичних діях, а наші словесні декларації «зодягнулися в тіло». Однак великою перемогою є те, що вже зроблено, і я вірю, що ми на цьому не зупинимося. Тому в сьогоднішній день мені хотілося б з особливою сердечністю подякувати Господу Богу за все, що Він подарував нам в цьому році, особливо за кожного з нас і за те, що вклав у наші серця одну віру, одну мрію і одну любов. Також хочеться мені подякувати і кожному з нас за всі ті зусилля і жертви, на які нам доводилося протягом цього року йти заради поширення Божого Царства, служіння людям і практичної реалізації нашої єдності.

Однак свято Різдва Христового є не лише для того, щоб ми могли привітати одне одного, посидіти за столом і поколядувати, воно насамперед є голосом, який кличе нас наслідувати Спасителя. Як на мене, це свято дає нам принаймні три уроки, які ми можемо вивчити і вже сьогодні втілити в життя.

Найперше, свято Різдва вчить нас бути небайдужими. Якби Ісусу було байдуже до нашого життя, то Він не прийшов би у цей світ, щоб нас спасти; ми так і залишилися б у своїх гріхах і прокляттях. Його приклад спонукає і нас до дії. Сьогоднішня ситуація, яка склалася в Україні, є викликом для всіх християн. З однієї сторони ми є свідками того, як в нашому суспільстві порушуються всі моральні норми, як б’ють невинних людей і фабрикують на них справи, як поняття справедливість, чесність і свобода стали чужими для багатьох осіб, а з іншої—на нас тисне небезпека так званих «європейських» цінностей, котрі в багатьох своїх пунктах відверто суперечать Євангелію і, на жаль, є прийнятні для великої кількості українців. В такій ситуації ми, християни, не можемо залишатися байдужими, ми маємо посилити нашу молитву, ми маємо проголошувати християнські цінності і не мовчати на гріх ні з однієї, ні з іншої сторони, ми маємо організовувати євангелізації, великі і малі, вуличні і на сцені, ми маємо бути там, де є люди, щоб нести їм Євангеліє, ми маємо писати про Христа і Його цінності на своїх сторінках в соц. мережах і на сайтах в Інтернеті, робити бодай щось, лише не бути байдужими.

По-друге, свято Різдва вчить нас ставати вбогими, щоб іти до вбогих. Він «бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.» (1 Кор.8:9). Христос, побачивши нашу вбогість, залишив Небо–місце свого комфорту, де тисячі ангелів прославляли і поклонялися Йому, щоб народитися в убогій стайні і повністю віддати Своє життя заради нас. Тому запрошую кожного з нас побачити вбогих, які потребують нашої допомоги. Особливо пильно шукаймо їх у своїх сім’ях, спільнотах, серед своїх друзів і знайомих. Вбогі, які оточують нас, можуть мати різні потреби: хтось потребує потішення і розради, хтось доброго слова, хтось чекає, що його нагодують і зодягнуть, а хтось просто мріє почути від нас «ти для мене важливий»,… Зверніть увагу на тих осіб з ваших групок, служінь, … , які відійшли, загубилися; можливо, саме тепер є час їм задзвонити і просто сказати «привіт, як у тебе справи?». Є також вбогі, які відчайдушно потребують Євангелія, які помирають у своїх гріхах і не знають про Спасителя. Будьте особливо милосердні і терпеливі до них. Найкращий спосіб їм проповідувати—це полюбити їх і свідчити своїм життям. Якщо маєте можливість, то запросіть таких людей до себе на різдвяні свята, щоб вони могли пережити атмосферу Божої присутності і любові. Особливо закликаю запрошувати до себе людей зі Сходу України. Ці декілька днів, проведені разом, можуть зробити більше, ніж тисячі сказаних слів. У цій дорозі до вбогих берімо також приклад з нашого Папи Франциска, який нещодавно відсвяткував свій день народження у колі найближчих друзів і чотирьох безхатченків.

По-третє, свято Різдва вчить нас: щоб стати щасливим, треба бути покірним. Цей урок покори, яка веде до щастя, дає нам Богородиця: «А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть» (Лк.1:46-48). Марія також пояснює нам, що таке покора: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лк.1:38). Для Марії бути покірною означає прийняти Боже Слово і жити згідно з Ним. Така постава веде до відкритості на дію Святого Духа і до зачаття у її лоні Спасителя. Тому заохочую також і всіх нас брати приклад з Марії: прагнути жити за Божим Словом, бути відкритим на дію Святого Духа, прийнявши у своє серце Христа; а це і є найбільшим щастям. Запрошую також зробити декілька важливих практичних кроків на цьому шляху покори:

1) примиритися з Господом у Таїнстві Сповіді;

2) прийняти Христа у Таїнстві Євхаристії;

3) пізнавати Ісуса через Святе Письмо, особисту і спільну молитву;

4) святкувати народження Христа так, щоб Йому було приємно: без гріха і в любові.

Нехай це Різдво для кожного з нас буде не просто згадкою про історичну подію народження Христа, а стане часом зустрічі з живим Богом, який тут і тепер народжується в яслах нашого серця, щоб будувати з нами глибокі стосунки любові.

З любов’ю і молитвою, ваш брат у Христі,

лідер спільноти “Благословення”, Орест Григорчак

Зроби добру справу, поділися з друзями!Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on Google+Share on FacebookShare on VKEmail this to someone

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


шість + = 10