Photo 1554035193 ac7a7af9dbfd  1

Лінь та її маски

 

Наш цикл статей «Про 7 смертних гріхів» завершуємо аналізом ліні. Як полюбляють казати англійці: «останнє, але не менш важливе».

 

Називати речі своїми іменами

 

Ви можете бути здивовані, однак лінь, як один з головних гріхів, може дещо відрізнятися від того, що ми звикли називати лінощами в побуті. Вчення Церкви пов’язує духовне лінивство або нехіть з байдужістю та занедбанням доброго, а також літеплістю. Всі ці поняття зводяться до нашого небажання визнати та відповісти на Божу любов, ба більше, до відкинення радості, що походить від Бога та відрази до Божого добра.

 

Сучасний спосіб життя диктує нам нові правила та зобов’язує нас балансувати на межі нереального, особливо коли йдеться про час. Чи переживали ви коли-небудь відчуття поспіху, або відчуття того, що ви не встигаєте вмістити все заплановане в рамки одного дня? Часто наша фізична чи психологічна втома змушують нас обирати. І, на перший погляд, не йдеться про вибір, де одне – добре, а інше погане, але про вибір між добрим і добрим, або між добрим і необхідним. Беззаперечно, Церква не засуджує час на відпочинок, не вважає його змарнованим, але навпаки, заохочує своїх вірних дбати про гармонію душі та тіла. Тож якщо лінощі не вимірюються кількістю перерв на каву чи чай, або наявністю у вашому домі дивана, що ж тоді веде до цього гріха?

 

Пріоритети

 

Чи доводилось вам зірватися з ліжка вранці і бігти на навчання чи роботу без сніданку або снідаючи на ходу, разом з тим не маючи нагоди провести декілька хвилин в ранковій молитві? Або чи траплялося вам знесиленими ввечері засинати без вечірньої молитви? Чи вдається вам щоденно знаходити час на читання та роздуми над Святим Письмом? Так, інколи нам доводиться обирати і може трапитися, що це буде не на користь окремому часу для Бога, чи розвитку наших особистих стосунків з Ним, хоч попри це, ми можемо робити багато «добрих справ». Але так само як харчування похапцем не є корисним для нашого тіла, відсутність або хаотичність духовної поживи – не на користь нашій душі. Цілком виправданою є думка, що наш стиль життя є віддзеркаленням наших духовних переконань, то чи не потрапили ми у пастку підміни понять?

Фото Jacek Dylag

Відкласти на завтра те, що можна зробити сьогодні

 

Ті, хто коли-небудь пережив Божу любов, навряд чи будуть сумніватися у існуванні Бога. Однак, виграна битва не означає виграну війну і зло докладе чимало зусиль, аби перехилити ваги, на яких є ваша душа, на свій бік. Одна з найефективніших тактик батька брехні – диявола, ілюзія обману щодо часу. Апостол Яків у своєму посланні наголошує: «Ти віруєш, що Бог один? – Добре робиш. І біси вірують, та тремтять». Проте, вони зроблять все можливе, щоб ти відклав всі свої добрі поривання на завтра, на перший погляд таке близьке, але водночас таке непевне, а можливо навіть недосяжне. Тож чи варто ризикувати зволікаючи?

 

Недбалість

 

Недбалість чи байдужість, як частина гріха ліні, зовсім не схожа на нестачу часу. Св. Тома Аквінський охарактеризував її як нездатність радіти Богом, який є нашою найбільшою радістю. Відсутність нашого бажання шукати Його є не просто відсутністю прогресу в духовному житті, але й кроком назад. Тобто йдеться про наше усвідомлене «триматися осторонь», інакше кажучи, нашу невдячність Богові, що згодом може перерости в нудьгу чи апатію.

 

Літеплість

 

Що ж таке літеплість? У Катехизмі Католицької Церкви це поняття називають також остиглістю – ваганням або нехтуванням обов’язку відповісти на  любов Божу. Про наслідки такої духовної інертності нас попереджає книга Об’явлення: «Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх». Ця небезпека часто чигає на тих, хто помалу втрачає свою «першу любов» до Бога, до своєї парафії чи спільноти, до свого служіння і починає просто зі звички «плисти за течією». Важливими питаннями, які варто поставити собі є: «Чи моєю мотивацією допомагати іншим все ще є любов до Бога? Чи, можливо, я просто не хочу зраджувати своєму іміджу серед знайомих та близьких?».

 

Ми – те, що ми споживаємо

 

Сучасні технології зробили можливим віддалений доступ до тон інформації. Не виходячи з дому ми можемо читати світові шедеври, отримувати найсвіжіші новини та результати наукових досліджень, мати доступ до фото та відео, 3Д-турів музеями, соборами, містами, вивчати мови, брати участь у онлайн семінарах та курсах чи без проблем користуватися архівами, лекціями, записами, спілкуватися з непересічними особистостями, знаходити відповіді на болючі запитання.

 

Однак, будьмо чесними, чи у наших буднях, ми не зводимо весь цей потенціал до пролистування стрічки новин соціальних мереж, перегляду чи публікації фото або, в кращому випадку, читання «по діагоналі» вподобаних статей? Звісно, не вся інформація несе цінність чи стосується безпосередньо вас. Та чи не намагаєтеся ви втекти від тої, яка могла би змінювати ваше життя? А як щодо втечі від тиші, через намагання заглушити її постійною присутністю навушників у вухах?

 

А все тому, що «не думати» набагато простіше та привабливіше, ніж «думати». Проте, Біблія однозначно заохочує нас до останнього. Апостол Павло схиляє филип’ян думати про правдиве, чесне, справедливе, чисте, любе, шанобливе, про чесноти та похвальне. Разом з тим схиляючи і нас, дбати про наповнення нашого життя змістом та глибиною. Адже саме відсутність змісту та мети веде до нудьги. Необхідно також зазначити, що важливо є не лише споглядати добро, але й долучатися до нього, адже як «віра без діл мертва», так і переконання без надбань – порожні слова.

Фото Eutah Mizushima

Вуаль дипломатичності

 

Зважаючи на нашу зайнятість, лінощі можуть здатися парадоксом. Тож чимало людей схильні вживати інші терміни, зі зміщеним акцентом. Часто можна почути: «Я прихильник комфорту», або ж: «я волію уникати дискомфорту», «мене постійно відволікають», або: «мені просто необхідно відволіктися».

 

Лінь не обов’язково мусить бути бездіяльністю, навпаки, багато людей схильні заповнювати весь свій «ефірний час» діяльністю,  яка не несе для них цінності, але радше є втечею від того, що є вкрай важливим. Не рідкість – люди, що з головою поринають у свою роботу, тим самим відсуваючи власну сім’ю на маргінеси.  В подібних випадках варто замислитися над словами Святої Мати Терези з Калькутти, що казала: «Якщо ви хочете ощасливити увесь світ, йдіть додому і любіть свою сім’ю».

 

Парадоксально, але саме наша лінь може спонукати нас ставати найкращими друзями з нашими колегами по роботі чи навчанні. Бо йдеться не про наші спільні інтереси, а про те, що так набагато простіше, адже ці люди завжди поруч і не потрібно докладати зусиль та шукати окремого часу для зустрічей.

 

Також дедалі частіше можна наштовхнутися на психологічний термін – прокрастинація. Прокрастинаторами називаємо людей, що схильні відтерміновувати виконання завдань, перекладати відповідальність на інших, працювати хаотично, без плану, або лише під натхненням чи за настання крайнього терміну.

 

Психологи констатують, що причинами подібної поведінки може бути страх перед відповідальністю, невпевненість у власних силах, перфекціонізм або ж бунт. Ймовірно, що люди, які мають всі можливості для виконання тої чи іншої роботи, мають також надмірне відчуття ототожнення себе з її результатом, тож побоюючись комусь не вгодити, бути не успішними за чиїмись показниками, вмикають інстинкт самозбереження та намагаються відтермінувати її виконання або й взагалі, починають сумніватися в її доцільності.

 

«І правда визволить вас»

 

Які би ви синоніми не використовували на позначення нехоті, або як би вона не намагалася маскуватися у вашому житті, гріх завжди матиме наслідки.

 

В мережі є десятки способів боротьби з лінню та покращенню продуктивності. Чимало прикладів є і у Святому Письмі. У посланні до Колосян апостол Павло навчає: «Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей, знаючи, що приймете від Господа нагороду – спадщину». В Євангелії від Матвія читаємо про п’ять мудрих дів і п’ять дів нерозумних та притчу про таланти, які заохочують нас бути далекоглядними та мудрими розпорядниками свого часу та ресурсів.

 

Варто розуміти, що головні гріхи названі такими не випадково, вони не лише тісно пов’язані між собою, але й є ґрунтом на якому легко вкоренитися іншим прогрішенням. Відтак і  лінь створює надзвичайно сприятливі умови для інших гріхів, адже так як відсутність світла є темрявою, так і відсутність добра є простором для зла.

 

Кожного з нас Бог наділив талантами, для кожного з нас має свій чудовий план. Наші зволікання та бездіяльність, проте, аж ніяк не ведуть до його реалізації.

 

Часто наша лінь виглядає як пошук легшого шляху чи швидких результатів, які неодмінно зроблять наше життя простішим. Однак, швидкі результати забуваються так само швидко, як і досягаються, в той час як сумлінна праця винагороджується не лише результатом, але й цінним досвідом та відчуттям радості, можливістю повноправно пишатися досягненнями та помічати Боже ведення.

Фото @chatelp

Ісус прийшов в цей світ і, освоюючи ремесло теслі, дав нам приклад тихої сумлінної праці. Еклезіаст констатує: «Через лінощі хилиться сволок, і через недбальство рук протікає хата». Від нашого сьогодні залежить наше завтра і наша вічність у наших руках. Нехай ця думка послужить нам доброю мотивацією, бути відвертими зі собою та боротися з лінощами тут і тепер, адже: «не знаєте бо ні дня, ні години».

 

 

 

Автор: Наталія Приставська

Також вам можуть сподобатися: