Amy humphries 1357510 unsplash

Що таке щастя та як стати щасливим?

«Всі люди, без винятку, хочуть бути щасливими, усі змагають до цієї мети. Одне і те ж бажання гонить на війну одну людину і утримує іншу» Блез Паскаль

Це правда, що кожна людина прагне бути щасливою, як правда і те, що кожен має своє бачення і розуміння щастя, кожен намагається знайти його по-своєму. Однак сьогодні, на жаль, ми часто зустрічаємо багато розчарованих людей, чиї мрії стати щасливим розбилися об гірку дійсність їхнього життя і вони змушені визнати свою невдачу. Чому так є? Може вони не там шукали?

 

Одного разу Ісус зробив дуже парадоксальне, з точки зору сучасної людини, твердження, яке знаходимо в Євангелії від Луки 12 розділі, 15 вірші: «Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його». На противагу цьому, у ментальності сучасної людини живе переконання, що саме матеріальні блага принесуть їй відчуття радості, спокою і щастя, що вони відкриють необмежені можливості для задоволення всіх її потреб. Багато людей, які живуть такою свідомістю, можуть констатувати, що в їхньому житті, попри чудовий матеріальний стан, не вистачає чогось надзвичайно важливого, щоб вони могли назвати себе щасливими.

 

У пошуках щастя

 

Одна з легенд розповідає,  що давним-давно важко хворому китайському імператору придворний лікар сказав, що той одужає, якщо одягне сорочку щасливої людини; і ось одна група посланців, пізно увечері, приблукала до убогої хатини, з якої почувся голос: «Господи, оце гарно попрацював, тепер відпочину! Я - найщасливіша людина у світі»; посланці в хату й до старого: «Давай свою сорочку!». Виявилося - її в нього немає…

 

Цар Соломон в книзі Еклезіаста, 2 розділі описує пошуки правдивого щастя, кажучи:

«Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники, запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих. Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали. Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були! Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць. І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені. І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!»

 Фото Amy Humphries

У кожному вірші ми читаємо слова: «для себе», «собі»: для себе будував доми, садив сади, виноградники, для себе збирав срібло і золото, собі не відмовляв у приємнощах, жінках. Таке постійне повторення цих слів є невипадкове, воно вказує на ненаситне егоїстичне прагнення отримувати задоволення від усього і усіх. Яка до болю знайома, для людини 21 століття, концепція щастя: побільше задоволень, грошей, слави, поменше співчуття, турботи і опіки над іншими. До чого ж вона привела царя Соломона, ми читаємо в віршах 11 і 17: «Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...»

 

Як стати щасливим?

 

«Поклоніння задоволенням як божеству, є, напевне, найтиповішою рисою сучасної людини... Безумство людей зайшло так далеко, що вони сприймають світ як супермаркет, який пропонує розваги і задоволення, і думають, що вони тут заради безконечних насолод, а не заради морального і духовного вдосконалення. Життя для людей наче цирк, і вони вважають, що без задоволень і розваг - немає сенсу життя...
Натиск реклами настільки сильний, що люди починають чекати від життя безперервної насолоди, а коли виявляють, що це не так, впадають у глибоку депресію, і життя втрачає для них будь-який зміст…настає момент краху щастя, у них зникає бажання жити» Відомий чилійський філософ Даріо Саласа Соммера в книзі «Мораль XXI століття»

 

Професор психології Сполучених Штатів Америки Роман Трач у своїй статті «Нігілізм як виклик» констатує, що починаючи з другої половини XIX століття попри весь прогрес техніки…стало відчутно, що душевне життя людини стає все убогішим. Думаю, що найкраще все вищесказане можна підсумувати словами все того ж Блеза Паскаля: «Хто входить в двері щастя через двері задоволення, той зазвичай виходить через двері страждань». Де ж тоді маємо шукати щастя? 

Фото Amy Humphries 

Відповідь на питання "Як бути щасливими?", ми знаходимо в історії Йосифа, яка записана в книзі Буття. Йосиф, через заздрість своїх братів, був проданий ними у рабство в Єгипет. Він пережив нелегкі миті в своєму житті, однак, попри всі страждання, які він переніс, ми читаємо в 39 розділі книги Буття, 2 вірші, що «був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя». Ключовими тут є слова, що "Господь був з Йосипом". Це і було його секретом щастя. Справжнє щастя приходить в наше життя, коли ми шукаємо Бога, пізнаємо Його і наближаємося до Нього. Ісус недаремно сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!». Що ж це за любе ярмо і легкий тягар, котрі приносять спокій і полегшення нашій душі? Запрошуючи нас взяти Його ярмо на себе, Ісус продовжує: «навчіться від мене». Отже, можемо зробити висновок, що ярмо, про яке говорить Христос - це Його Слово, Його навчання, Його принципи і заповіді, які є своєрідними дороговказами до щастя. В Євангелії від Івана, 8 розділі, 32 вірші читаємо: «пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!». Саме правда, котру приніс Ісус, визволяє нас, роблячи щасливими. Більше того, сам Ісус є найбільшою правдою. Через призму Його особи можемо побачити правду про себе.

 

Правда - запорука щастя

 

Ми можемо вважати себе досить добрими людьми, тому що не грабуємо, не вбиваємо і взагалі, на перший погляд, не чинимо серйозних злочинів. Але вся суть в тому, з ким себе порівнювати. Якщо порівнювати себе з вбивцями, наркоманами і т. д., то може видатися, що ми насправді хороші люди, але якщо порівняти своє життя з життям Ісуса, то ми відразу ж зрозуміємо, наскільки глибоко помилялися. Клайв Стейплз Льюїс писав: «Коли я вперше дослідив себе із серйозною практичною ціллю, я виявив те, що жахнуло мене – зоопарк пристрастей, суміш амбіцій, розсадник страхів, пристань вимріяної ненависті. Ім’я мені було «Легіон». Подібно ж Сомерсет Моем підмітив : «Якщо б я записував кожну свою думку і кожен свій вчинок, то люди назвали б мене справжнім чудовиськом». Признаватися до правди — це завжди болючий процес, але він необхідний, щоб ми змогли осягнути повноцінне і щасливе життя. У цьому випадку ми можемо провести аналогію з орлом, котра допоможе краще зрозуміти щойно сказане.

 

Орел з усіх птахів живе найдовше. Він може жити аж до 70 років, але щоб осягнути цей вік, він мусить зробити важливе рішення біля 40-го року життя. У цьому віці його кігті так сильно загинаються, що він стає нездатним ловити свою здобич, щоб живитися. Його довгий дзьоб згинається аж до грудей. Його крила стають важкими, тому що пір‘я грубшає. Літати стає вже дуже важко. Тому орел має лише два вибори: померти, або пройти болючий процес відновлення, який триватиме 150 днів. Цей процес полягає на тому, що орел повинен поселитися у такому місці біля стіни, де б він не мав можливості літати. Після того, як знайде це місце, він починає бити дзьобом об стіну, доки його не розіб‘є. Потім він повинен чекати, поки не виросте новий дзьоб, яким один по-одному повириває старі кігті. Коли почнуть рости нові кігті, він почне виривати ними своє старе пір‘я.

 

Викликом для орла є той факт, що він мусить бути готовим втратити свої старі і важкі крила, відновити дзьоб і пазурі, щоб змогти протиставитись новим викликам життя. Перед таким самим викликом стоїть кожна людина: втратити старе життя з його правилами, звичками, стражданнями, щоб здобути нове життя, після чого, усвідомивши правду про себе, ми відчуємо потребу в пробаченні, яке можна знайти тільки в Ісусі Христі. Марганіта Ласкі, прихильниця гуманізму, в телевізійних дебатах з християнами зробила вражаюче зізнання: «Більш за все я заздрю християнському прощенню. У мене немає нікого, хто простив би мене». Коли Ісус був розп’ятий Він поніс на собі кару за все, що ми зробили неправильно. Він помер, щоб позбавити нас він нашої вини, звільнити від пристрастей і страху, і в кінці кінців від смерті. Він помер замість нас.

 

Нікі Гамбл, автор курсу «Альфа», розповідає, що коли він був маленьким, у нього вдома був чорно білий телевізор, на якому ніколи не можливо було отримати добре зображення, воно постійно "сніжило" і "скакало". Але його сім’ю це цілком влаштовувало, доти поки вони не побачили щось інше. Одного разу, вони дізналися, що потрібна зовнішня антена, тоді можна отримати ясне і чітке зображення. Життя позбавлене відносин з Богом через Ісуса Христа, - продовжує він, - подібна телевізору без антени. Деякі люди виглядають доволі щасливими, бо не знають нічого кращого. Як тільки ми входимо у відносини з Богом наше життя отримує яскравість. Ми починаємо бачити те, чого не бачили, тому немудро повертатися до попереднього життя, коли усвідомили для чого були сотворені. Це і є щастя, якого потребує кожен з нас.  Отож бажаю всім нам віднайти правдиве щастя у своєму житті!

 

Автор: Орест Григорчак

Також вам можуть сподобатися: