Kelly sikkema djcvoquzxf0 unsplash

Вірус віри

 

Чотири століття ізраїльтяни перебували у рабстві в Єгипті. З приходом Мойсея, якого Бог кличе до визволення його народу з рабства, хід історії змінюється. Господь знову і знову через кари в Єгипті пробуджує свій народ, показує, що Він його не покинув, наче струшує порох зневіри та покинутості, який назбирався впродовж століть. Коли Мойсей виводив ізраїльський народ з Єгипту, а за ними гналось військо фараона, перед ізраїльтянами виникає остання перешкода – перехід через Червоне море. Бог в чудесний спосіб переводить вибраний народ через море, щоб знову укріпити цих людей у вірі в Божу присутність серед них. Бог ніколи не покидає. І так починається довга мандрівка ізраїльського народу в обіцяну землю, подорож, в якій Бог буде виховувати та навчати свій народ через різні обставини і випробування.


Дуже схожу ситуацію переживаємо сьогодні, адже час Великого посту в цьому році особливий, бо весь світ тремтить перед новим вірусом, який вже забрав життя тисяч людей. Серед шуму і галасу про коронавірус в соцмережах та по телевізорі у суспільстві твориться паніка та наростає страх. Це розсіює нашу увагу і великою мірою заважає зосередитись на тому, що є важливим, а саме – на зустрічі з Богом. Нашим християнським обов’язком є вжити всіх заходів, щоб запобігти поширенню вірусу і це вимагає відповідальності кожного зокрема. На території Європи закривають церкви і скасовують будь-які богослужіння, людей закликають залишатися в домівках і без поважної причини не виходити на вулиці.

Міста опустіли, довкола справжня пустеля. І ця тиша промовляє щось дуже сокровенне, ніби хоче пригадати нам щось дуже важливе та призабуте… Піст – час очищення серця та зустрічі з Богом. Можливо саме тепер, як ніколи раніше, наші доми можуть по-новому стати Домашньою церквою, місцем, де говорять про Бога, спільно моляться та читають Боже Слово, осередком віри в нашого Спасителя і любові, яка проганяє будь-який страх. За час карантину можна справді встигнути зробити дуже багато корисних справ, втілити свої давні ідеї, провести якісний час з близькими, проте важливо поставити Бога в центрі кожного нашого дня, старатись прислухатись до Нього та дозволити діяти в нас, сіяти зерно віри, яке проросте і дасть плід. Бачимо, що довкола нас є достатньо різних вірусів, які тільки помножуються та сіють розпач і смуток, але не забуваймо про вірус нашої віри, яким ми можемо «заразити» інших, і прогнати страхи та хвороби, даруючи надію і радість. Адже «ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро».


Дозвольмо Богу використати цей непростий час для нашого очищення та щирого покаяння, щоб у день Христового воскресіння з глибини нашого серця і всім нашим єством прославити Його, адже Христос воскрес!

Автор: Оксана Щербак